КІНТО, КИНТО, KINTO

25 років без Моісея. Частина ІІ

В попередній частині йшлося про таке: зовнішні ознаки успішності країн; продуктивність суспільної довіри; кореляція понять «довіри» та «успішності»; податкова система як індикатор відносин довіри в суспільстві.

Вже декілька сторіч, а особливо починаючи від Адама Сміта, питання творення багатства  народів були у постійному фокусі всіх видатних економістів. За цей час створено достатньо теорій, в яких обґрунтовується залежність успішності чи неуспішності країни від географічного положення чи кліматичних умов. Або навпаки, від культурно-релігійних традицій чи освітнього рівня населення. Для даного тексту я використаю ідеї та термінологію всесвітньо-відомих вчених Д.Аджемоглу та Д.Робінсона, авторів бестселера «Чому нації занепадають» (рекомендую всім прочитати). Вони розробили теорію функціонування екстрактивних та інклюзивних економічних і політичних інститутів. На їх думку ключове значення для процвітання чи занепаду нації мають інститути, все інше - похідне.

Детальніше: http://blog.kinto.com/?p=500

КІНТО, КИНТО, KINTO

25 років без Моісея

За рік до кривавих подій на Майдані, в січні 2013 року я спробував з фінансово-філософських позицій поділитися на сторінках сайту думками про тенденції суспільно-політичної деградації та професійними рекомендаціями як нам розірвати зачароване коло “неуспішності”, до якого потрапила Україна.

Пройшло три драматичніших та емоційно забарвлених роки нашої сучасної історії. Настав час осмислити траєкторію руху країни: де ми є, куди та як швидко рухаємось, чи вдалось нам нарешті вистрибнути за межі зачарованого кола.

Сучасна історія дає багато прикладів успішних та неуспішних країн. Є вдосталь прикладів, коли країни з неуспішних перетворюються на успішні. Випадків, коли країни занепадають і навіть зникають з політичної карти світу, теж досить багато. Чим же можна охарактеризувати омріяну “успішність”?

Існує надзвичайна кількість підходів до оцінки успішності країн, але все ж таки найбільш зовні вражаючою ознакою є ступінь взаємної довіри суспільства.

Декілька сторіч розвитку капіталізму беззаперечно продемонстрували продуктивність чесних відносин, що будуються на взаємній довірі. Сучасне математичне бізнес-моделювання однозначно свідчить про більш високу вигідність чесної співпраці з партнерами на відміну від ошуканства. Останнє може інколи дати короткотривалий надприбуток, та потім неминуче призведе до гарантованого занепаду бізнесу в майбутньому.

Високий рівень взаємної довіри суттєво знижує рівень транзакційних витрат суспільства, скорочує інфраструктуру, котра має забезпечувати нагляд та контроль за чесністю контрагентів. Тобто, з одного боку, йде здешевлення державного апарату, а з іншого, спрощуються інноваційні процеси,  прискорюється поява та реалізація нових технологічних рішень.
Одним із найбільш переконливих прикладів суспільної ефективності довіри є системи оподаткування в успішних країнах. Кожна з цих країн має свої історично-культурні та національні особливості формування податкової системи. Але спільне для них є наступне.

Перше. Кожен платник податків повинен мати відчуття, а ще краще, переконання, що він разом з переважною більшістю співгромадян сумлінно сплачує податки. Тобто, таким чином він поліпшує загальні умови проживання в країні.

Друге. Платники податків мають бути певні, що бюджетні кошти акумулюються виключно в інтересах суспільства, а їх використання перебуває під професійним управлінням менеджерів від держави та територіальних громад. Що активний громадський контроль діє на пониження корупціогенності бюрократії.

Третє. Кожен громадянин має бути переконаним, що несплата податків – це злочин. Злочинця буде покарано за будь-яких умов, не зважаючи на статус та імунітети.

Треба розуміти, що ступінь взаємної довіри суспільства є все ж таки досить помітною прикметою успішності, але похідною від більш глибинних процесів та діяльності певних економічних та політичних інститутів.

Далі буде
КІНТО, КИНТО, KINTO

Віталій Мельничук: Сьогодні нас Росія не може завоювати, поїзд пішов


Інтерв’ю з Віталієм Мельничуком, віце-президентом КУА "КІНТО" про ключову соціально-економічну проблему: бідність людей, бізнесу та держави в цілому, що стало передісторію такого стану, що означає суспільний лад з відкритим доступом та чому він критично важливий для побудови та розвитку держави, на якому етапі зараз Україна та чи пройшла вже наша держава точку неповернення. Канал 24, 21 вересня 2016 р.